Пішохідні переходи

Пішохідні переходи.
 Прогулянки за межі дитячого садка на природу (пішохідні переходи)
здійснюються у першу половину дня. їх мета – удосконалення рухових навичок та комплексний
розвиток рухових якостей у природних умовах (парк, ліс, берег річки), привчання дітей
орієнтуватися на місцевості. Рухова діяльність у поєднанні зі свіжим повітрям, сонцем
підвищує захисні реакції організму дошкільнят, загартовує їх. Оточуюча природа, різноманітні
враження збагачують знання, виховують естетичні почуття дітей.
Під час проведення пішохідних переходів слід використовувати їх для виховання дисципліни
та ознайомлення з правилами дій пішоходів на вулиці, а також для вирішення освітніх завдань:
знайомство з архітектурою будинків, породами дерев, поряд з якими проходять діти, тощо.
Дозування прогулянок залежить від віку, складу та підготовленості дітей. Воно змінюється
залежно від періоду року, погоди, змісту прогулянок. Відстань як пішохідних, так і лижних
переходів поступово збільшується протягом року від однієї вікової групи до іншої. Довжина
шляху в один кінець не повинна перевищувати для дітей 4-5 років - 1,5 км, для старших
дошкільників – до 2 км. Після кожних 15 хв ходьби слід робити короткочасні (4-5 хв) зупинки
для відпочинку дітей.
Вихователь заздалегідь готується до проведення пішохідного переходу, розробляє його план
та маршрут, передбачає проведення активного відпочинку (виконання основних рухів, ігор),
підготовляє необхідний інвентар (м'ячі, скакалки та ін.). Вибір маршруту та швидкість
пересування групи залежать від фізичної підготовленості дітей. Важливо також визначити, у
якому одязі та взутті дітям більш доцільно відправлятися на цю прогулянку.
Під час пересування по маршруту діти можуть йти вільно, зграйкою, тому що ходьба у парах
утруднює свободу пересування та викликає негативні емоції. Шикування у пари виправдано
тільки при переході дороги, по якій рухається транспорт, та в той час, коли група йде по
пішохідному тротуару.
У будь-яку пору року слід цікаво та різноманітно використовувати рельєф місцевості та
природні умови для виконання рухів. У лісі або парку дітям пропонують ходьбу та біг між
деревами, переступання через гілки, пеньки, канавку; підлізання під низько опущені гілки дерев
або чагарників; стрибки в глибину з пеньків, підстрибування з діставанням гілок дерев, кущів;
метання шишок, каштанів у ціль (дерево, пеньок) або на дальність.
На лузі: ходьба та біг по траві з високим підніманням стегна; перестрибування через купинки
або невисокі кущики; ходьба босоніж по траві та ін.
На березі водойми (річка, озеро): ходьба та біг по піску, гальці; ходьба, ступаючи «слід у
слід», метання камінців у воду, стрибки у довжину та висоту з місця на піску.

У всіх вікових групах слід проводити рухливі ігри та ігрові завдання. У старших групах
виправдовує себе проведення ігор, які об'єднані єдиним сюжетом: «Мисливці», «Мандрівники»,
«Слідопити» та ін.
Взимку прогулянки для старших дошкільнят плануються з використанням лиж: та санок. Діти
можуть йти пішки до місця, де є гірки, з яких вони можуть кататися та гратися у рухливі ігри.
Регулярне проведення пішохідних переходів дозволяє значно підвищити руховий режим
дошкільнят у цей день, покращити рухову підготовленість та дає дітям естетичне задоволення
від спілкування з природою.
Висновок
Отже, регулярне проведення пішохідних переходів дозволяє значно підвищити руховий
режим дошкільнят у цей день, покращити рухову підготовленість та дає дітям естетичне
задоволення від спілкування з природою
2.Структура пішохідного переходу і методика його проведення.
Особливої підготовки потребує організація пішохідного переходу (дитячий туризм, заняття-
похід), тривалість якого: 15-20хв в один бік в другій молодшій групі, 20-25хв - в середній групі,
25-30хв - в старшій групі. Не можна підміняти пішохідні переходи  цільовими прогулянками та
екскурсіями за межі дитячого закладу. Основна мета пішохідних переходів - оздоровлення
дітей, запобігання гіподинамії, вдосконалення рухових навичок в природних умовах та
розвиток фізичної витривалості. Основна мета цільових прогулянок - ознайомлення  дітей з
природою, її явищами в різні пори року (переважно на початку кожного кварталу).
Підготовка до пішохідного переходу:
1.  Визначення мети переходу.
2.  Розроблення маршруту.
3.  Продумування способу пересування (пішки, на санках,  на велосипеді, на лижах).
4.  Визначення місць для відпочинку.
5.  Підбір фізичних вправ, які будуть використовуватися на шляху.
6.  Планування рухової діяльності на кінцевому пункті.
7.  Підбір необхідного обладнання, інвентарю, перевірка його цілісності.
8.  Попередження заздалегідь батьків і дітей про пішохідний перехід (щоб правильно дитину
одягнути та взути).
9.  Формування знань про отруйні гриби, ягоди, рослини в даній місцевості.
10.  Вивчення правил дорожнього руху.
11.  Перед виходом з дитячого садка попередити завідувачку (методиста).
12.  Визначити не менше двох дорослих, які будуть іти з дітьми.
13.  Перевірити, як одягнені діти, чи зручне взуття.
14.  Правильно розставити дітей (по одному або парами): попереду діти - із середнім темпом
ходьби; всередині - повільних дітей із швидкими, менш організованими та дисциплінованими;
позаду - найбільш організованих дітей.
15.  Взяти з собою кип'ячену воду та аптечку.
Що повинно бути в аптечці:
-       вата, бинти стерильні, бинти прості;
-       йод, зеленка;
-       3,1% розчин марганцю чи перекис водню;
-       нашатирний спирт;
-       сода харчова;
-       джгут;
-       настойка валеріани (5-7 крапель на дитину);
-       вазелін, синтоміцинова мазь.
Методичні рекомендації до проведення пішохідного переходу:

1.  Пішохідний перехід планувати лише у дні, коли немає фізкультури.
2.  Планувати лише за наявності природно-ландшафтних умов: лісу, лугу, поля, водойми,
лісосмуги, парку, стадіону тощо.
3.  Основне завдання переходів: зміцнити здоров'я дітей, запобігти гіподинамії, вдосконалити
рухові навички у природних умовах, розвивати фізичну витривалість.
4.  Пішохідні переходи (дитячий туризм, прогулянки-походи) проводяться з ІІ молодшої
групи. Їх тривалість становить:
в ІІ молодшій групі 15-20хв в один бік; у середній групі - 20-25хв в один бік; у старшій групі -
25-30хв в один бік.
5.  Під час пішохідного переходу діти виконують різновиди ходьби та бігу; основні рухи в
природних умовах: ходять і бігають між деревами, переступають з кореневища на кореневище,
метають шишки у стовбур дерева, стрибають з пеньків тощо; грають у рухливі ігри.
6.  Під час відпочинку (5-10хв) спостерігають у природі: за комахами, метеликами, птахами
тощо; грають у спокійні ігри, виготовляють саморобку з природного матеріалу.
7.  Довжина шляху в один бік не повинна перевищувати для дітей ІІ молодшої та середньої
групи - 1,5км, для старшої групи до 2км. Після кожних 15хв. ходьби потрібно робити
короткочасні (4-5хв.) зупинки для відпочинку дітей.
8.  Повернення назад до дитячого садка бажано робити найкоротшим шляхом (по
можливості).     
Програма пішохідного переходу
(дитячого туризму, прогулянки-походу):
 виконання різноманітних завдань по дорозі;
 подолання смуги перешкод;
 театралізовані ігри, співи, хороводи;
 туристичний обід (по можливості);
 відпочинок;
 різноманітні конкурси, ігри-естафети, змагання тощо.
Висновок
Особливої підготовки потребує організація пішохідного переходу (дитячий туризм, заняття-
похід), тривалість якого: 15-20хв в один бік в другій молодшій групі, 20-25хв - в середній групі,
25-30хв - в старшій групі. Не можна підміняти пішохідні переходи цільовими прогулянками та
екскурсіями за межі дитячого закладу. Основна мета пішохідних переходів - оздоровлення
дітей, запобігання гіподинамії, вдосконалення рухових навичок в природних умовах та
розвиток фізичної витривалості. Основна мета цільових прогулянок - ознайомлення  дітей з
природою, її явищами в різні пори року (переважно на початку кожного кварталу).

Обладнання у ЗДО

СТВОРЕННЯ УМОВ ДЛЯ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ У ДОШКІЛЬНОМУ

ЗАКЛАДІ

Ефективність проведення занять з фізичної культури, рухливих ігор, вправ спортивного
характеру, самостійного виконання дитиною рухів залежить від створення відповідних умов у
приміщенні та на майданчику. Керівництво дошкільним закладом повинно забезпечити
правильний підбір фізкультурного обладнання і розмістити його у групових кімнатах,
фізкультурному залі та на майданчику. Воно має відповідати педагогічним, гігієнічним,
естетичним вимогам та анатомо-фізіологічним особливостям дітей різних вікових груп.
Головна вимога до фізкультурного обладнання - забезпечення безпеки під час виконання
вправ, виключення можливості дитячого травматизму та нещасних випадків. Потрібно
систематично стежити за міцністю кріплення гімнастичного обладнання та за правильною
обробкою деревяних приладів (гімнастична стінка, лави, драбинки, дошки та ін.). Вони повинні
бути добре відполіровані, а металеве обладнання відшліфоване та з закругленими кутами.
Якість обладнання, їх стійкість та міцність перевіряються вихователем перед початком занять з
фізичної культури.
1. Фізкультурне обладнання групової кімнати
Для дітей першого року життя у груповій кімнаті встановлюють індивідуальні та групові
манежі.
Малюкам до 2,5-3 місяців підвішують яскраві іграшки (брязкальця, целулоїдні фігурки та ін.)
на висоті, зручній для їх розглядання. У другій частині манежу для дітей від 3 до 6 місяців
іграшки розміщують так, щоб дитина легко могла доторкнутися до них рукою.
Для малюків 5-6 місяців іграшки кладуть у манежі в різних його кінцях (із розрахунку по 1-2
іграшки для кожної дитини), щоб стимулювати їх рухи. Для індивідуальних занять з дітьми
використовують: кільця, деревяні палички (довжиною 35-40 см, діаметром 1,5 см), кубики,
мячі, кульки та ін.
У груповій кімнаті бажано мати столик для підлізання та піднімання на ноги, тримаючись за
нього. Довжина столика до 1 м, ширина – 50 см, висота - 40 см з перекладинками, які
знаходяться під його кришкою по ширині та довжині.
Драбинка для лазіння з зачіпками довжиною 1,2 м, шириною -60 см, відстань між східцями 12
см.

Колода (краще з пінопласту) діаметром 25-30 см, довжиною 2 м для перелізання.
Гірка для повзання та спуску, переступання вздовж перил висотою 80 см. Вона має приставну
драбину довжиною 80 см та сходинки по 8 см, скат довжиною 90 см і верхню платформу
розміром 230 х 85 см, з перилами висотою 45 см.
У другій групі раннього віку (діти від 1 року до 1 року 6 місяців) необхідна драбинка-
стремянка висотою до 1 м, яка складається із двох драбинок шириною 90 см, розташованих під
кутом одне до одного.
Гірка для скочування висотою 90 см складається із скату розміром 140 х 60 см, верхньої
платформи розміром 60 х 60 см, розташованої перпендикулярно до скату, драбинки розміром
80 х 60 см з перилами висотою 40 см; сходинки шириною 20 см, висотою 10 см.
Для ходьби та вправ з рівноваги необхідна доріжка з клейонки або міцної тканини довжиною
2 м, шириною від 25 до 40 см; дошка довжиною 2-2,5 м, шириною 25 см; похила дошка із
зачіпками довжиною 2,5 м, шириною 25 см; ящик розміром 50x50x10 см.
Для метання предметів потрібна горизонтальна ціль: ящик або кошик діаметром 80 см.
Для вправ в переступанні шнур або палиця закріплюються на 2 стояках (висотою 130 см).
Застосовується також ребриста дошка довжиною 2 м, шириною ЗО см, з планками 1,5х 1,5 см
на відстані 2,5 см.
Для індивідуальних занять використовуються іграшки-каталки, обручі діаметром 45 см,
кільця, палички тощо.
У групі можна підвісити легкі гойдалки або поставити гойдалки балансири (довжина дошки
160 см, ширина 20 см, висота підставки 25 см, висота стійок 45 см, довжина ручки 22 см,
діаметр 2 см), діти розкочуються на них, присідаючи та піднімаючись на прямі ноги.
У першій молодшій групі розміщують драбинку-стремянку висотою 150 см (з двох прольотів
шириною по 65 см), відстань між східцями 12-15 см. Гімнастична стінка висотою 1,5 м,
шириною прольоту 70 см (відстань між східцями 15 см, їх діаметр З см). Гірка з драбинкою та
скатом висотою 90 см, місток із сходинками висотою 10-12 см, шириною 20 см (висота
перилець 50 см); драбинка приставна з зачіпками довжиною 150-200 см, відстань між рейками
12-15 см. Мотузяна підвісна драбинка довжиною 130 см, шириною 40 см, відстань між східцями
12-15 см. Ящики деревяні розміром 50 х 50 х 15 см, дуги висотою 40 см, відстань між кінцями
60 см.
Для ходьби використовуються шнури довжиною 10-12 м; дошка довжиною 2,5 м, шириною
20-25 см, яку піднімають на висоту 20-25 см. Для переступання використовується
горизонтальна драбинка довжиною 2 м, відстань між східцями 15-20 см; ребриста дошка
довжиною до 2-2,5 м, шириною 20 см, відстань між планками 6-8 см.
Стояки висотою 160-180 см використовуються для натягування шнура, на якому підвязують
іграшки або кульки, діти намагаються дістати їх підстрибуючи на обох ногах. Коли шнур
натягують на висоті 40-50 см діти виконують під ними підлізання.
Для вправ у метанні мячів застосовуються горизонтальні цілі на підлозі (кошик або ящик), а
також закріплюють на гімнастичній стінці кільце діаметром 40-45 см на висоті 110-120 см.
У дошкільних групах рекомендується обладнати для дітей «фізкультурний куточок»:
гімнастична стінка (один-два прольоти висотою 2,2-2,5 м, шириною 80 см, відстань між
східцями 15-20 см), канат довжиною 2,5-3 м, діаметр 2,5-3 см, мотузяна драбинка, 2-3 куби,
гімнастична лава довжиною 2,5-3 м, ребриста дошка довжиною 2,5 м, навісна драбинка та
дошка довжиною 2,5 м.
У групах повинні бути навісні мішені та баскетбольні кільця для метання мячів. Дрібний
фізкультурний інвентар: обручі, мячі різних розмірів, гімнастичні палиці, скакалки, торбинки з
піском та ін. у достатній кількості. Він використовується для виконання загальнорозвиваючих
вправ, у рухливих іграх та для самостійної рухової діяльності дошкільнят.
2. Обладнання фізкультурного залу
У фізкультурному залі встановлюється все необхідне обладнання для проведення занять з
фізичної культури.

Гімнастична стінка (висота 2,5 м, ширина прольоту 80 см, відстань між рейками 15—20 см) -
6-8 секцій.
Гімнастичні лави (довжина 3,5-4 м, висота ЗО см, ширина верхньої дошки 20 см, нижньої
планки 8 см) - 4-5 шт.
Канати (довжина 3-3,5 м, діаметр - 2,5-3 см) - 4-5 шт.
Підвісні мотузяні драбинки (довжина 2,5-3 м, ширина 65 см, відстань між рейками 20 см) - 2-3
шт.
Гімнастичні мати для стрибків з поролону (120x200 см) -6-8 шт.
Гумова доріжка (40x500 см).
Набори дощок (довжина 3,5 м, ширина 20 см), драбинок (довжина 3,5 м, ширина 40 см,
відстань між рейками 20-25 см) з крючками на одному кінці - 2-3 набори.
Ребристі дошки (довжина 2,5-3 м, ширина 20 см, відстань між планками - 8 см) – 3-4 шт.
Куби для вправ у стрибках та рівноваги (з ребром куба 20, 80, 40 см) – 9 шт.
Дуги (висота - 40, 50, 60 см, відстань між підставками 60 см) 9 шт.
Довгі шнури (довжина 12-15 м) - 4 шт.
Мотузки для вправ у рівновазі (довжина 8-10 м, діаметр 2 см) – 2 шт.
Стояки для стрибків, підлізання (висота 1,8 м) – 2 шт.
Щити для метання в ціль (діаметр 60 см) з крючками, щоб підвішувати їх до гімнастичної
стінки – 6-8 шт.
Переносні кошики для метання мячів (діаметр 1 м, висота 60 см) – 4 шт.
Кільця для метання на стояках (висота 2,2 м, діаметр кільця .40 см) – 3-4 шт.
Навісні баскетбольні щити (80x90 см) з кільцями діаметром 45 см) – 2 шт.
Різнокольорові прапорці (розмір тканини 12x20 см, довжина палички 30 см) – 80 шт.
Обручі (діаметр 55-70 см) – 40 шт.
Скакалки (довжина 150-180 см) — 40 шт.
Гімнастичні палиці (довжина 90 см, діаметр 2,5 см) – 40 шт.
Мячі гумові (діаметр 8,15, 25 см) – по 40 шт.
Торбинки з піском (6x10 см, вагою 100 та 200 г) – по 60 шт.
Торбинки з піском (20x30 см, вагою 500-700 г) – 6-8 шт.
Кубики деревяні або пластмасові (4x4x4 см) – 60 шт.
Фізкультурні зали мають відповідати таким санітарно-гігієнічним вимогам: оптимальна
температура в період проведення занять +4...+16 °С, вентиляція з використання фрамуг,
вентиляторів та інших пристосувань (протягом години повітря у залі повинно змінюватися
тричі); норма освітлювання на рівні підлоги для ламп розжарювання – 15 лк; для
люмінесцентних ламп – 300 лк; вікна закриті захисними сітками; стіни пофарбовані у світлі
тони, що сприяє кращому освітленню залу; підлогу в залі не потрібно покривати лаком або
змащувати мастикою для запобігання травмам дітей, особливо під час рухливих ігор.
Обладнання та інвентар розміщують залежно від розміру і планування залу. Гімнастична
стінка, лави, гімнастичні мати знаходяться у залі постійно, а інший інвентар (куби, дошки,
стояки та ін.) можуть зберігатися у підсобному приміщенні і виносяться безпосередньо перед
початком заняття (у разі потреби). Дрібний фізкультурний інвентар (мячі, скакалки, палиці та
ін.) зберігають на стелажах, які закріплюються на стінці залу.
При обладнанні залу основну увагу звертають на міцність кріплення гімнастичної стінки,
канатів, підвісних драбинок до стін та стелі. Потрібно систематично стежити за міцністю
кріплення та стійкості гімнастичного обладнання (лави, щити для метань, стояки та ін.), щоб
запобігати травмам дітей та нещасним випадкам.
3. Обладнання фізкультурного майданчика
Розміри фізкультурного майданчика залежать від того, яку площу можна використати на
території дитячого садка для його обладнання. Орієнтовні розміри майданчика 20x30 м для
дітей молодшого віку та 30x40 м – старшого. Фізкультурне обладнання розміщують на ньому
по боках так, щоб основна площа його була вільною. Це надає змогу проводити на ній

загальнорозвиваючі вправи, метання предметів на дальність, рухливі ігри та вправи
спортивного характеру.
Покриття фізкультурного майданчика може бути травяне або ґрунтове з утрамбованою
сумішшю цегли, глини та вапняку з піском. Для посіву рекомендують таку суміш трав (у
відсотках): мятлик луговий – 20, овсяниця червона – 60, клевер білий – 8, гребеник звичайний -
12. Норма висіву насіння на 1 м 2 – 15-20 г при гарному проростанні (95%), на ґрунті, який
захаращено буряном, норми посіву збільшуються до 25-30 г на 1 м 2 . Найбільш сприятливі
строки посіву – з початку весни і до середини червня. Перший раз траву косять при її висоті
понад 10 см.
Рівень ґрунту фізкультурного майданчика повинен бути на 10 см вище оточуючої землі і
трохи знижуватися до його меж, що забезпечує стікання дощової води.
Фізкультурний майданчик обладнується різноманітними приладами, які створюють відповідні
умови для виконання основних рухів.
Для стрибків у довжину та висоту обладнують яму з піском (розміри 2,5x6 м, глибина ЗО см),
стінки її укріплюються дошками на рівні землі.) На відстані 40 см від краю ями закопують
брусок або товсту дошку шириною 20-30 см, довжиною, що дорівнює ширині ями. Брусок
(дошку) фарбують білою або жовтою фарбою.
Для вправ у стрибках у висоту поряд з краями ями вкопують дві короткі труби (довжиною 20-
30 см, діаметром 3-4 см). У них встромляють деревяні стояки 60-70 см, до яких закріплюється
гумова тасьма. Через кожні 5 см на стояках ставлять певні позначки, щоб можна було
орієнтуватися, на яку висоту поставити тасьму. Під час стрибків у висоту та довжину з розбігу
пісок у ямі розпушують, щоб діти приземлялися на мяку опору.
Для вправ у рівновазі встановлюють колоду (поперечний розріз 15 х 15 см, висота – 30-40 см,
довжина – 5-6 м для дітей молодшого віку, 6-8 м - старшого) з драбинкою для сходження на
одному кінці.
Пеньки або парканчик з пеньків різного діаметра (20-30 см) та різної висоти (від 25 до 40 см).
Довжина парканчика 8-10 м. Пеньки вкопують у землю на глибину 60-70 см (впритул або на
відстані 10—15 см).
Автомобільні покришки (10-12 шт.) вкопують в землю впритул або на незначній відстані, їх
фарбують нітрофарбою у різні кольори.
Для старших дошкільників встановлюють балансири різної конструкції:
а) колода (діаметр 25-30 см, довжина 3,5-4 м) закріплюється на одній осі; висота
робочої поверхні балансира над землею 50-60 см;
б) на двох деревяних стовпчиках (висотою 40-50 см) підвішується колода
(довжиною 2,5-3 м) за її кінці. Нижній край колоди знаходиться на висоті 10-15 см, що дозволяє
дитині у разі втрати рівноваги зійти з неї.
Для вправ з лазіння, перелізання та підлізання встановлюється по прямій лінії вздовж
майданчика або під прямим кутом (2 прольоти х 2) гімнастична стінка (висота 2,2 м для
молодших дітей, 2,5 м - для старших дошкільників, ширина прольоту -80 см, відстань між
рейками 15-20 см).
Дугоподібні драбинки – ліани для старших дошкільників з відстанню між рейками 20-25 см.
Дуги для підлізання (6-8 шт.) висотою 40-60 см, поставлені на відстані 1 м.
Гімнастичне містечко – порівняно складна, але дуже потрібна споруда для виконання
дошкільниками вправ з лазіння. Конструкція для підвішування приладів складається з двох
стовпів (висота 3-3,5 м) і перекладиною між ними (довжина 5-6 м). До перекладини кріплять
підвісне приладдя (2-3 канати, мотузяну драбинку) за допомогою спеціальних гаків. Кінці їх
треба закрутити у вигляді спіралі, щоб при розгойдуванні канат або драбинка не зірвалися з
кріплення. Гаки обов'язково кріплять гайкою і контргайкою.
Ігрова стінка (висота 1,8 м, ширина 5-6 м) виготовляється з дощок або цегли (товщина 25 см).
З одного боку стінки малюють олійною фарбою мішені (діаметр 60 см), з другого – вбивають
скоби для кріплення гімнастичних драбинок з металевих труб або з дерева для лазіння дітей.

По ширині майданчика на протилежних його краях встановлюють баскетбольні щити (120х90
см), вони можуть бути деревяні, з пластику чи іншого твердого, гладенького матеріалу, 3 см
завтовшки.
Баскетбольний кошик (кільце із сіткою діаметром 45 см) закріплюють на відстані 20 см від
нижнього краю щита на висоті 2 м від поверхні майданчика. Найбільш зручний варіант
прикріпити щити до металевих конструкцій, які виносять щити на 1-1,5 м від лицевої лінії у бік
майданчика. Щити фарбують білою або світло-сірою фарбою, а окантовку – червоною або
блакитною (завширшки - 5 см).
Для бігу та їзди на велосипеді обладнується доріжка (ґрунтова або гумобітумна) довжиною
150-180 м. Доріжка ділиться на дві половини (по 1,5 м) з однією лінією старту та трьома лініями
фінішу (для бігу на дистанції 10, 20 та ЗО м). Поверхня доріжки повинна бути рівною та не
розмокати від дощу.
У дошкільних закладах, де площа майданчика обмежена, бігову доріжку можна спланувати на
асфальтовому покритті.
По периметру території дошкільного закладу обладнують «смугу перешкод» (для дітей
молодшого та старшого віку окремо), які складаються з 10-12 предметів. Серед них: колода,
декілька пеньків, автомобільні покришки різного розміру, бар'єри для перелізання, рукохід,
дуги та ін.
Крім стаціонарного фізкультурного обладнання, необхідно також мати переносне: гімнастичні
дошки, драбинки, дуги, ворота для гри у футбол та хокей (шириною 2,5-3 м, висотою 1,2-1,5 м).
Фізкультурне обладнання має заохочувати дітей своєю формою та фарбою. Дерев'яні прилади
фарбують олійною фарбою або лаком, це захищає їх від впливу вологи. Усі частини, які
знаходяться в землі, покривають бітумним лаком з метою запобігання гниття. Обладнання, яке
зроблено з металу, слід встановлювати на міцному фундаменті. Його фарбують нітроемаллю
світлих кольорів з тим, щоб влітку воно менше нагрівалося. Під гімнастичною стінкою,
рукоходом, колодою необхідно зробити м'яку подушку з піску заввишки 20-30 см.
На території дошкільного закладу встановлюють столи для гри у настільний теніс,
обладнують майданчики для гри у городки та бадмінтон. Якщо є можливість, відводиться
асфальтована доріжка для катання на роликових ковзанах, спортролерах та педальних
автомобілях.
Кожну вікову групу треба забезпечити дрібним інвентарем: обручами, прапорцями, м'ячами
різного розміру, а старших дошкільників - скакалками, ракетками та воланами для бадмінтону,
роликовими ковзанами, велосипедами, серсо, кільцекидами тощо.
Узимку на фізкультурному майданчику рекомендується залити ковзанку (площа 200-250 м 2 ),
спорудити гірки для катання на санчатах та прокласти лижню.
Заливають ковзанку при стійкій морозній погоді (—5…—10°С) коли земля вже промерзла і
випав сніг. Навколо майданчика насипають сніговий валик, який після змочування водою і
замерзання виконує роль бар'єра під час заливання ковзанки. Якщо товщина нарощеного льоду
досягає 5-6 см, на ковзанці можна проводити заняття. Не рекомендується заливати ковзанку при
температурі нижчій за —10 °С та вітряній погоді, тому що лід буде нерівний, з повітряними
мішечками. Ковзанку заливають за 2-3 дні.
Для обладнання снігової гірки потрібно під час відлиги накотити кучугури зі снігу,
втрамбувати її, надати бажаної форми, тобто зробити бар'єри навколо стола і вздовж спускової
частини та вирубувати східці. Схил гірки має бути по довжині в 3-4 рази більший за її висоту.
Ширина спускової доріжки 1,5-1,8 м, висота бар'єрів 50-60 см.
Найзручнішою для використання є дерев'яна гірка, яку монтують з дерев'яних брусків. З
дощок виготовляють стіл, бар'єри, прокат і східці. На проїжджу частину насипають і
утрамбовують тонкий шар снігу і поливають його водою для утворення льодяної кірки.
Для вправ у рівновазі роблять снігові вали (для їх основи можна використати встановлені на
майданчику лави та колоду), а також доріжки для ковзання (2-3), довжиною 5-6 м, шириною 1-
1,5 м.

День здоровя в дитячому садку

1.Значення днів здоровя в дитячому садку.

День здоровя у дошкільному навчальному закладі – це день відпочинку, день ігор, день
розваг. Його призначення – сприяти оздоровленню дітей, формуванню потреби у щоденних
заняттях фізичними вправами, оптимізації рухової підготовленості дітей дошкільного віку.
Дні здоровя організовують з першої молодшої групи один раз на місяць. Цей день
насичується різноманітними формами роботи з фізичного виховання ( Інструктивно –
методичні рекомендації від 27.08.2004 р.№ 1/9 - 438)
Зміст діяльності на цей день визначається вихователем. Він планує заходи враховуючи
вимоги чинної програми та вікові можливості дітей, але можливе обєднання двох і більше
груп для організації та проведення лялькових вистав, фізкультурних або музичних розваг та
свят, спортивних ігор.
У цей день проводяться фізкультурні, музичні заняття та заняття образотворчої діяльності;
режим насичується активною руховою діяльністю, в якій дітей спонукають застосовувати свій
досвід, виявляти творчість, ініціативу, свої уподобання в різних видах діяльності .
Протягом дня активна рухова діяльність планується на свіжому повітрі ( весна, літо, осінь), а
у холодну пору року перебування на повітрі по можливості у дитячому садку збільшується.
Доцільно організовувати прогулянки за межі ДНЗ до стадіону або піші переходи (до парку,
лісу або водойми) . Загальна тривалість такої прогулянки 2 – 2,5 години, обовязково з
проведенням активного відпочинку. Під час тривалої прогулянки можна ознайомити
дошкільників з спортивними спорудами в місті та їх призначенням.
Проводяться фізкультурні заняття ігрового або сюжетного характеру, спортивні розваги та
свята, фізичні вправи на свіжому повітрі, спортивні ігри.
Спонукальні мотиви активізації рухової діяльності дитини:
 Вроджена потреба в руховій діяльності.
 Зацікавлення доступним для неї змістом цієї діяльності.
 Таємничість досі незнаного ( в основі лежать допитливість, пізнавальний
інтерес) – це можуть бути нова вправа, казковий сюжет, цікаве обладнання.
 Наслідування дій однолітків.
 Бажання досягти певних результатів.
 Можливість самоствердитись у тому, що найкраще вдається( тобто потреба
самореалізації)

Висновок

День здоров'я у дошкільному навчальному закладі – це день відпочинку, день ігор, день
розваг. Його призначення – сприяти оздоровленню дітей, формуванню потреби у щоденних
заняттях фізичними вправами, оптимізації рухової підготовленості дітей дошкільного віку.
2.Особливості змісту і побудови днів здоровя.
Дні здоровя організовують з першої молодшої групи. Цей день насичується різноманітними
формами роботи з фізичного виховання.
Зміст діяльності на цей день визначається вихователем. Він планує заходи враховуючи вимоги
чинної програми та вікові можливості дітей, але можливе обєднання двох і більше груп для
організації та проведення лялькових вистав, фізкультурних або музичних розваг та свят,
спортивних ігор.
У цей день проводяться фізкультурні, музичні заняття та заняття образотворчої діяльності;
режим насичується активною руховою діяльністю, в якій дітей спонукають застосовувати свій
досвід, виявляти творчість, ініціативу, свої уподобання в різних видах діяльності .
Проводяться фізкультурні заняття ігрового або сюжетного характеру, спортивні розваги та
свята, фізичні вправи на свіжому повітрі, спортивні ігри.
          Орієнтовний зміст та форми роботи Дня здоровя
1. Бесіди , читання художньої літератури на теми здорового способу життя.
2. Зустрічі з цікавими героями Вітамінами
3. Ігри , атракціони
4. Калейдоскоп українських народних ігор   «Свій город у нас є…»
5. Калейдоскоп рухливих ігор  «Щоб здоровя набиратись – будемо кожен день ми гратись»
6.    Фестиваль народних ігор   «Лабіринти гарбузової родини» ,«Котилася торба з високого
горба»
7. Ігри та вправи спортивного характеру «Роби з нами, роби як ми, роби краще нас»
8. Самостійна художня діяльність   «Веселий ярмарок», «Ой, весела в нас весна»,
«Спортивний інвентар», Концерт по заявкам
9. Лабіринти спритності , кмітливості, спостережливості, творчості 
10.  Букети лікарських рослин ( квітів, загадок, приказок, прислівя, казок)      В гостях у бабусі
Медуниці
11. Валеологічні вправи, розвантаження, етюди, психогімнастика.
12.Театралізовані ігри, ігри драматизації, сюжетно –рольові, творчі , уявні подорожі,
Олімпійські ігри, « Як стати чемпіоном?» «Спортивна сімя».
Висновок
Дні здоровя організовують з першої молодшої групи. Цей день насичується різноманітними
формами роботи з фізичного виховання.
Зміст діяльності на цей день визначається вихователем. Він планує заходи враховуючи вимоги
чинної програми та вікові можливості дітей, але можливе об'єднання двох і більше груп для
організації та проведення лялькових вистав, фізкультурних або музичних розваг та свят,
спортивних ігор.
3.Методика проведення днів здоровя .
У системі заходів, спрямованих на зміцнення здоровя, загартування, покращання фізичному,
розвитку та виховання у дітей прагнення бути сильними, спритними, витривалими важливе
місце належить дням здоровя. Рекомендується проводити ці дні у всіх дошкільних групах один

раз на місяць. Основна мета дня здоровя – охопити всіх вихованців групи різними
фізкультурними заходами. Він здійснюється протягом усіх періодів дня: зранку – ігри середньої
рухливості (під час прийому дітей), ранкова гімнастика, заняття з фізичної культури (інші
навчальні заняття в цей день не проводяться), під час прогулянок планують різноманітні
змагання в іграх та вправах спортивного характеру, іграх-естафетах (для дітей старших груп),
розваги-атракціони, виконання фізичних вправ (біг, стрибки, метання, лазіння).
Організовуючи дні здоровя, враховують кліматичні особливості сезону, можливості
використання природних факторів (ліс, парк, луки, береги, водойми та ін.). Наприклад, взимку
до програми дня здоровя входять рухливі ігри, змагання із санками, лижами, ковзанами.
Молодші діти беруть участь у катанні на санчатах з гірки, ходьбі по снігових валах, ліпленні
сніговика та ін.
Старші – в катанні на лижах з гірки, грі у хокей з шайбою, катанні на ковзанах, іграх на лижах
та ковзанах тощо. Для цього заздалегідь готують снігові гірки, льодові ковзанки, фізкультурний
майданчик.
У регіонах, де взимку випадає сніг, зі старшими дітьми в цей день можна провести лижний
похід. Довжина його маршруту для середньої групи до 600-800 м, старшої – до 1-1,5 км,
підготовчої до школи групи до 2-2,5 км. Плануючи похід, треба заздалегідь продумати маршрут
(особливо його безпечність), екіпіровку дітей та організацію активного відпочинку (коли діти
прийдуть на кінцевий пункт маршруту).
У весняно-літній період можливості для більш насиченого проведення днів здоровя значно
збільшуються. Діти можуть брати участь у різноманітних іграх, змагатися у виконанні фізичних
вправ (хто далі кине мяч, стрибках у довжину та ін.), катанні на велосипеді, самокаті тощо.
Бажано ширше застосовувати веселі атракціони, ігри-естафети, розваги. Так, молодшим
дошкільникам пропонують влучити мячем в обруч (кошик, прокочуючи мяч, збити булаву та
ін.). Старші діти змагаються у веденні м'яча поштовхом руки або ногою між булавами
(кубиками), які поставлені на землю на відстані 1,5 м; бігу на швидкість у парах (тримаючись за
руки), тощо.
Протягом усього теплого періоду року у день здоровя рекомендується проводити піший
перехід, який за часом займає всю прогулянку.
Настрій дітей, їхня активність будуть тим вищими, чим ретельнішою буде підготовка
вихователя, продуманими ігри та змагання, кожний фізкультурний захід дня здоровя.
ДНІ ЗДОРОВ’Я В ДНЗ
Місяці/група Діти

раннього віку Наші малята Дослідники,чомусики Наші старші

діти

Вересень Ми малята-
здоров’ята

День чарівних
слів Мої друзі - силачі

Лише разом і
спільно
зробимо ми
будь-яке діло

Жовтень Подарунки
Осені

В зоопарку буде
свято,
запросили й нас
малята

Подорож до осіннього
лісу

Осені прекрасні
кольори

Листопад Де живуть
вітаміни

Щоб рости нам
дужими, з
вітамінами ми

В ігри ми граємо,
дужими зростаємо

Хліб святий на
столі

дружимо

Грудень

Завітав зимовий
Колобок у гості
до діток

До новорічного
лісу

Зимовий дивосвіт

Щоб зими нам
не боятись,
будем добре
гартуватись

Січень Сніговичок у

гостях у малят Зимова казка Кольорова в нас зима

здоровішої нема Зимова казка

Лютий

Добрий лікар
Айболить у гості
до маляток
прилетить

Граємось -
здоров,я
набираємося!

Масляна

Здорова дитина
– здорова
родина, здорова
родина –
щаслива країна!

Березень День чарівних

слів

Холодна вода –
хворобам біда

Весняні пригоди
зайчика

Капітошка в
гостях у
дітлахів

Квітень Безпека і
здоров’я

Подорож до
струмочка Політ у космос

Лунтик-
спортсмен на
дні фізкультури
в садочку

Травень Весняні ігри та
забави

Ми маленькі
українці Ми маленькі козачата Дружать діти
всього світу

Висновок
У системі заходів, спрямованих на зміцнення здоровя, загартування, покращання фізичному,
розвитку та виховання у дітей прагнення бути сильними, спритними, витривалими важливе
місце належить дням здоровя. Рекомендується проводити ці дні у всіх дошкільних групах один
раз на місяць. Основна мета дня здоровя – охопити всіх вихованців групи різними
фізкультурними заходами. Він здійснюється протягом усіх періодів дня: зранку – ігри середньої
рухливості (під час прийому дітей), ранкова гімнастика, заняття з фізичної культури (інші
навчальні заняття в цей день не проводяться), під час прогулянок планують різноманітні
змагання в іграх та вправах спортивного характеру, іграх-естафетах (для дітей старших груп),
розваги-атракціони, виконання фізичних вправ (біг, стрибки, метання, лазіння).

Фізкультурні свята і розваги

Фізкультурні свята і розваги дуже подобаються дошкільнятам насамперед тому,
що обєднують їх спільними переживаннями, дарують відчуття перемог. Підготовка до
свята, розучування віршів, гарне оформлення зали чи майданчика, оригінальні костюми,
красиві емблеми, музика, пісні, різноманітні змагання та ігри позитивно впливають на
загальний фізичний розвиток дітей, розвивають у них почуття краси, уяву. А головне —
фізкультурні свята допомагають формувати бажання бути сильними, спритними,
витривалими, займатися спортом. Спільна діяльність, долання труднощів зміцнюють
дитячий колектив, пробуджують почуття відповідальності.
Надзвичайно велике виховне значення має і злагоджена діяльність дорослих —
співробітників дошкільного закладу, батьків, представників шефських та спонсорських
підприємств і спортивних організацій. Приклад дорослих, які стають учасниками змагань,
либонь, є найкращим стимулом для дітей.
Педагогічні вимоги до організації свята
Фізкультурні свята проводяться двічі-тричі на рік, починаючи з 4-річного віку
(середня вікова група). Оптимальна тривалість заходу для дітей цього віку – 40-50 хвилин,
для дітей старшого дошкільного віку – 50-60 хвилин. Фізкультурні свята організовуються
в першій чи другій половині дня, в музичній чи фізкультурній залі, на майданчику, в
басейні тощо. Якщо свято проводиться у приміщенні, необхідно подбати про організацію
повноцінної прогулянки у цей день.
Активна рухова діяльність усіх дітей, забезпечення участі кожного з них, створення
піднесеного настрою під час фізкультурного свята – найважливіша мета заходу. Важливо
не перетворювати його на розважальне видовище для дорослих, а також не відлучати від

участі у святі дітей, які пропустили підготовку до нього з певних причин, малоактивних і
невпевнених.
Під час підготовки до фізкультурного свята необхідно розробити сценарій,
розподілити обов’язки щодо оформлення місця проведення, підготувати музичний
супровід, атрибутику, костюми, призи і нагороди тощо. При розробці сценарію особлива
увага приділяється сюрпризним моментам, показовим номерам, церемонії урочистого
відкриття і закриття свята, підбиттю підсумків, врученню призів і подарунків.
Підготовка дітей до свята розпочинається заздалегідь і здійснюється впродовж
усього освітнього процесу (на музичних, фізкультурних заняттях, під час ранкової
гімнастики, ігор, самостійної рухової діяльності, індивідуальної роботи тощо).
Неприпустимими є багаторазові масові репетиції повного ходу свята.
Планувати фізкультурні свята доцільно на початку нового навчального року.
Незалежно від форми організації, фізкультурний захід обов'язково має бути
справжнім святом для дітей. Неприпустимо перетворювати його на розважальне видовище
для дорослих. Не можна також призначати учасниками тільки тих дітей, які відзначилися
під час попередніх змагань. Такий підхід є антипедагогічним.
Тренувальні заняття краще відвертають увагу вихователів від систематичної
роботи з усіма дітьми, а у відібраних хлопчиків та дівчаток можуть окреслитися егоїстичні
риси характеру, сформуватися зверхнє ставлення до тих, хто фізично слабший. Природно,
що в останніх виникає почуття образи, розчарування у своїх силах. Активна рухова
діяльність усіх дітей під час фізкультурного свята — його найважливіша мета. І
організаторам необхідно подбати про те, щоб ніхто з групи дошкільнят не був просто
глядачем. Бажано, щоб діти усі разом та почергово, себто командами, брали участь в
різних номерах програми, допомагали ведучим та суддям.
Найбільш корисні для оздоровлення та загартування дітей фізкультурні свята
просто неба. Висока рухова активність забезпечується шляхом оптимального
розташування фізкультурного обладнання та інвентаря. Якщо свято проводиться в залі,
слід подбати про те, аби діти цього дня мали і повноцінну прогулянку.
Програма свята Підготовка до свята розпочинаєтеся зі складання програми. У ній
варто виділити кілька розділів, де слід відобразити мету і завдання свята (і на цій основі
проводити всю попередню роботу); дату та час його проведення, орієнтовну тривалість;
місце проведення фізкультурного свята та окремих номерів програми (як-от: парад
учасників, масові виступи, змагання, конкурси, вікторини); визначити відповідальних за
підготовку та проведення свята (серед них мають бути: завідувач дошкільним закладом
або методист чи старший вихователь, вихователі, члени батьківського комітету,
представники медперсоналу тощо); вказати кількість та завдання учасників; обумовити
порядок підбиття підсумків конкурс та змагань (індивідуальних і колективних) та види
заохочення для переможців і учасників.Орієнтовний зміст програми фізкультурного
свята під девізом "Олімпійці серед нас!" такий:
I. Мета фізкультурного свята.
Пропаганда фізкультури і спорту.
II.Завдання:
1) розвиток у дітей інтересу до занять фізкультуросприяння творчим проявам
фізичних і вольових зусиль в умовах змагання;
2) виховання почуття гордості за спортивні досягнення українських спортсменів;
3) популяризація фізкультури серед дітей, батьків громадськості.
III. Місце і час проведення свята.
Фізкультурний майданчик дошкільного закладу (стадіон, спорткомплекс, берег
річки тощо) Початок о 10.30.
IV. Керівництво підготовкою до свята.
Склад комісії: колектив дошкільного закладу, в тому числі лікар чи медсестра,
представники відділу освіти, шефських (спонсорських) підприємств, батьківського

комітету, спортивної організації (вказується прізвище, ім’я, по батькові кожного члена
комісії).
V. Учасники свята.
Діти, вихователі, батьки, учні спортивної школи, майстри спорту, запрошені на
свято.
VІ. Нагородження.
Памятні значки чи сувеніри вручаються всім дітям. Нагородження здійснюється за
принципом: головне не перемога, а участь!
VII. Попередня робота.1. Розподіл обовязків: підготовка атрибутів до ігор та
вправ; виготовлення емблем для команд, памятних значків для нагородження учасників
свята; відпрацювання сценарію свята і його музичне оформлення; забезпечення техніки
безпеки на місці проведення свята.
2.Підготовча робота вихователя з дітьми: розучування загальнорозвивальних,
спортивних вправ та основних рухів під час фізкультурних занять та ранкової гімнастики;
щоденне проведення рухливих та спортивних ігор, передбачених програмою; розучування
віршів, пісень і танців; організація участі дітей в оформленні місця проведення свята;
ознайомлення дітей з видатними українськими спортсменами та їх спортивними
досягненнями (проведення бесід, розглядання картин, книг, показ діафільмів, перегляд
телепередач спортивно-фізкультурної тематики); проведення занять з образотворчого
мистецтва на тему:Спорт у нашому житті оформлення альбомів, стендів.3. Організація
спільної роботи вихователя з батьками: розподіл обовязків між батьками; створення
команди з числа батьків, які беруть участь у святі; проведення консультацій; підготовка
місця для організації змагань та атракціонів, спортивного одягу та костюмів для виступів,
святкових сюрпризів та плакатів; участь у художньому оформленні; затвердження
сценарію та реалізація програми свята; фотографування дітей.4. Доручення шефам або
батьківській раді: роботи, повязані з ремонтом (виготовленням) фізкультурного
обладнання; перевірка справності трансляційної сітки; здійснення постійного звязку з
керівництвом стадіону (якщо свято проводиться на стадіоні).5. Підготовка місця
проведення свята (стадіону чи спортивного майданчика): створення умов для виступів
дітей, організації ігор, змагань та атракціонів, роботи бригади суддів; забезпечення
техніки безпеки на спортивному майданчику, обладнання та інвентаря; перевірка
санітарного стану трибун; оформлення тематичної виставки в садку.
Підготовка дітей та оформлення святаВся підготовча робота має проводитися
поступово, відібрані види фізичних вправ та ігор діти розучують під час фізкультурних
занять, ранкової гімнастики, на прогулянках. Не варто спеціально розучувати з дітьми
конкретні ігри, вправи, естафети з програми свята. Просто окремі елементи їх у вигляді
завдань використовують під час занять, ігор просто неба, але з іншими посібниками. Бо
кожне свято має нести в собі елемент новизни, а багаторазові масові репетиції його
знищують.
Для відкриття свята погрібна виразно врочиста музика, для параду — бадьорий
марш. Музичний супровід різних виступів має відповідати їхньому характеру: виконання
загальнорозвивальних вправ супроводжується ритмічною, плавною музикою, ігри-
атракціони — веселою, запальною. Пісні, таночки музкерівник поступово розучує з
дітьми на музичних заняттях. Музичний супровід окремих фрагментів свята записується
на магнітофонну плівку.Головна вимога до оформлення — щоб воно відповідало
тематиці заходу і сприяло піднесеному настрою.
Влітку майданчик прикрашається гірляндами, кульками, різнокольоровими
прапорцями, плакатами на спортивну тематику. Доріжки підмітають та посипають свіжим
піском, зручно і красиво розміщують посібники та іграшки. Узимку ділянку прикрашають
казковими сніговими фігурами, розчищають від снігу каток, доріжки для ковзання,
приводять до ладу снігові споруди (гірки, вали та лабіринти), прокладається лижня, а за

окрасу правлять кольорові прапорці, серпантин, різні блискітки.Керівництво
фізкультурним святом
СуддівствоДо складу суддівської колегії (журі) входять завідувач дошкільного
закладу, методист, вихователі груп, що беруть участь у святі, представники від батьків.
Завчасно необхідно обговорити вимоги до виконання різноманітних номерів програми,
визначити критерії оцінки з урахуванням вікових особливостей дітей.
Залежно від тематики, мети та умов проведення заходу використовуються різні
способи організації фізкультурно-ігрової діяльності дітей різних вікових груп.
Фізкультурні розваги проводяться, починаючи з раннього віку (третього року
життя) один-два рази на місяць, переважно у другій половині дня. Тривалість
фізкультурних розваг дещо перевищує рекомендовану тривалість фізкультурних занять і
становить: для дітей раннього віку – 15-20 хвилин, молодшого дошкільного – 20-25
хвилин, середнього дошкільного – 25-30 хвилин, старшого дошкільного віку – 30-40
хвилин. Місцем їх проведення може бути фізкультурна чи музична зала, групова кімната,
фізкультурний чи ігровий майданчик, лісова або паркова галявина, берег водоймища
тощо.
Обов’язковою є участь кожної дитини в розвазі. Щоб забезпечити оптимальні
фізичні, психічні, емоційні навантаження, плануючи розваги передбачається раціональне
чергування ігор з різними ступенями навантаження, колективних, масових – з іграми
підгрупами чи індивідуальними (конкурси, атракціони), складніших за правилами і
руховими завданнями ігор – з простішими, розважального характеру. У фізкультурних
розвагах для дітей старшого дошкільного віку можуть переважати естафети, конкурси,
атракціони, а також використовуватися ігри та вправи спортивного характеру.
Дітей молодшого дошкільного віку здебільшого розважають педагоги та старші
дошкільники, залучаючи їх до нескладних дій. Старші дошкільнята вчаться весело, з
музикою переживати разом з дорослими перемоги та поразки під час змагань та ігр-
естафет, відкривати для себе щось нове, привабливе, тішитися виступами однолітків та
вихователів. Антоніна Шевчук рекомендує влаштовувати для дітей і разом з ними розваги
різних видів. Тематику розваг пропонують і варіюють вихователі та інструктор з
фізичного виховання. Розваги будують на добре знайомих дітям іграх і вправах; на
вправах з основними рухами; на іграх-естафетах; на елементах однієї із спортивних ігор.
Одним із варіантів розваг є музично-спортивні розваги.
Під час проведення фізкультурних розваг велике значення має ініціатива кожної
дитини виконати вже знайомі їй рухи, вигадати щось нове за власним задумом чи за
допомогою вихователя, імпровізувати в ході самої розваги під впливом гарної музики та
уявних обставин, запропонованих вихователем. Необхідно схвалювати щонайменші
успіхи дитини, її прагнення творити красу (граційність, вишуканість, гармонійність,
виразність) рухів. Вигадка, творче натхнення й емоційна захопленість процесом творення,
старанність (досконалість виконавства відповідно до віку) сприяють творчому розвиткові
особистості, спрямовані на формування у дошкільника раціональних, економних,
обдуманих рухів; нагромадження ними рухового досвіду і перенесення його у
повсякденне життя.

Фізкультурні розваги з дітьми проводяться 1-2 рази на місяць, починаючи з першої
молодшої групи. Їх тривалість поступово збільшується залежно від віку дітей:
- 15-20 хвилин для дітей першої молодшої групи;
- 20-30 хвилин для дітей другої молодшої групи;
- 30-35 хвилин для дітей середньої групи;
- 35-40 хвилин для дітей старшої групи.
Цей вид активного відпочинку проводиться у другій половини дня в приміщенні чи
на свіжому повітрі (в залежності від сезону та погоди).

Підсумком проведеної роботи з навчання плавання також є свята та/чи

розваги на воді (один-два рази на рік).

Орієнтовні схеми побудови фізкультурних розваг.

Молодший дошкільний вік

Перший варіант
Запрошення дітей на спортивний майданчик.
Ігрове завдання для всієї групи (пройти по "місточку", пробігти "змійкою" між
предметами).
Рухлива гра.
Сюрпризний момент.
Виконання загальнорозвивальних вправ.
Вправляння в різноманітних рухах.
Рухлива гра.
Малорухлива гра.
Другий варіант
Сюрпризний момент (поява казкового героя).
Виконання загальнорозвивальних вправ.
Ігрові завдання для всієї групи.
Рухлива гра.
Вправляння в різноманітних рухах.
Нагородження сувенірами.
Третій варіант
Загадка, сюрпризний момент.
Вправляння в основних рухах.
Виконання загальнорозвивальних вправ.
Вправляння в різноманітних рухах.
Рухлива гра.
Заспокійливий момент або малорухлива гра.
Середній дошкільний вік
До змісту фізкультурних розваг поступово вводяться ігри з елементами змагань:
"Хто швидше дострибає до коня?", "Чия команда швидше збереться?", "Чия машина
швидше заїде до гаража?" та інші. Забезпечується активна участь кожної дитини в іграх та
вправах.
Перший варіант
1. Сюрпризний момент.
2. Ігрове завдання для всієї групи:
а) проїхати на лижах у кілька ворітець;

б) покрутити "карусель" на лижах навколо ялинки.
3. Гра-хоровод.
4. Змагання двох команд (вправи з різновидів стрибків, метання).
5. Нагородження переможців та всіх учасників розваги.
Другий варіант
1. Сюрпризний момент, запрошення до спортивної зали."
2. Рухлива гра.
3. Ігри-атракціони:
а) індивідуальні;
б) групові.
4. Рухлива гра.
5. Малорухлива гра.
Третій варіант
Вхід до зали під музичний супровід. Виконання рухів під ритмічну музику або
виконання загальнорозвивальних вправ.
4. Сюрпризний момент.
5. Ігри-атракціони (беруть участь підгрупи з 4-5 дітей).
6. Змагання двох команд.
7. Нагородження всіх дітей.
8. Вільні танці під музику.
Старший дошкільний вік
Фізкультурні розваги будуються на іграх змагального характеру й естафетах, де
діти розподіляються на команди, вибирають капітанів. Такі ігри потребують спритності,
координації рухів, спонукають дітей творчо використовувати власний руховий досвід,
самостійно шукати шляхи розв'язання поставлених завдань.
Ігри та вправи чергуються в такий спосіб: ігри змагального характеру; фізичні
вправи з предметами; хороводи; естафети. При доборі завдань враховуються індивідуальні
особливості кожної дитини, її фізичні можливості, рухова підготовленість. Важлива
участь усіх вихованців в іграх та змаганнях.
Перший варіант
Привітання команд.
Змагання команд (ігри з елементами змагання або ігри-вправи змагального
характеру).
Змагання капітанів.
Показові виступи команд.
Підведення підсумків.
Другий варіант
Сюрпризний момент.
Показові виступи.
Рухлива гра.
Ігри-естафети.
Сюрпризний момент.
Підведення підсумків.
Щоб створити в дітей радісний настрій, спортивний майданчик або приміщення, де
вони відбуваються, бажано оформити. Це не вимагає багато часу: святкового вигляду
місцю рухливого дійства нададуть натягнуті довкола майданчика прапорці, ліхтарики й
інший матеріал, який є в кожній віковій групі.
Значний емоційний вплив у ході цих заходів справляє музика, тож вона може
звучати під час виконання різних видів вправ. Водночас слід розумно ставитися до добору
музичних творів.

Завершується фізкультурна розвага, якщо це можливо, сюрпризним моментом:
частуванням дітей ласощами, нагородженням грамотами, вимпелами, медалями або
колективним подарунком для всієї групи

Фізкультурні хвилинки фізкультурні паузи

Фізкультурні паузи

До системи оздоровчо-профілактичних заходів входить обов'язкове проведення
фізкультурної паузи (динамічної перерви) між заняттями, на яких переважає розумове
навантаження (розвиток мови, грамота, математика) або ручна праця (малювання,
ліплення, аплікація та ін.). Винятком є той випадок, коли наступним заняттям є
фізкультура або музика.
Діти дошкільного віку потребують частої зміни діяльності. Виданий педагог
К.Д. Ушинський підкреслював, що дитина вимагає діяльності безперестанку і
стомлюється не внаслідок діяльності, а внаслідок її одноманітності та однобічності. Тому
фізкультурні паузи є ефективним засобом підвищення працездатності і зниження втоми у
дітей протягом навчального процесу.
Зміст фізкультурних пауз становлять ігри середньої рухливості («Совонька»,
«Зроби фігуру», «Знайди прапорець» та ін.) або хороводні («Коровай», «Каруселі»,
«Мак»), танцювальні рухи під музику (платівка, магнітофонний запис), комплекс вправ
ритмічної гімнастики або загальнорозвиваючих вправ (5-6), які вже знайомі дітям.
У теплу погоду фізкультурні паузи проводяться переважно на свіжому повітрі. До
них входять вправи у прокачуванні, киданні та ловленні м'яча одне одному, вправи з
малим мячем (школа м'яча), ходьба по колоді, стрибки в глибину, через скакалку та ін.
Для цього слід виносити на майданчик великі та малі мячі, скакалки, обручі та інший
інвентар.
У старших групах спосіб проведення фізкультурних пауз може мати комбінований
характер і складатися із комплексу загальнорозвиваючих вправ та рухливих ігор, які вже
знайомі дітям. Спочатку виконується 5-6 вправ, а потім проводиться рухлива гра (одне-
два повторення).
Фізкультурна пауза повинна закінчуватися за 2-3 хв. до початку наступного
заняття, щоб діти змогли заспокоїтися і своєчасно підготуватися до заняття. Тривалість її
6—10 хвилин.